Редактор гладив
                              револьвер.
Синя, як спомин, сталь.
Революція. Воля.
Ревуть вулиці.
                            Сон.
                                     Револьвер.

( Read more... )

Ось іду по рейці і хитаюсь,
Чи дійду до краю, чи впаду,
Ліс ліворуч, мов зелений заєць,
Задивився на мою ходу.

( Read more... )

           Під Копиловим, недалеко Києва,
           в бою з великими силами білих
           героїчно загинув батальйон
           Червоного Звідного полку. Спинено
           наступ ворога на північ, його затри-
           мано - і Червона Армія погнала
           білих на всіх фронтах.Комуністи стояли ( Read more... )

Плесо спить. В очерет
Тікають перелякані брижжі.
Келих ночі налив у плав,
Келих ніччю по вінця - мла. І от
над щетиною бору
Появляється Мертвий Крижень.

( Read more... )

того Йогансена, що оздобив прологом, епілогом та інтермедіями 133 книгу "Літературного ярмарку"

Син Гервазіуса я, Майк Йогансен, - прямий нащадок діда свого діда, що був писарем у селі Екау Митавської губернії, - перші свої вірші вирізав ножем на дверях льоху. І, хоч опускалось коріння мого генеалогічного дерева в сиву запорізьку старину, все ж ( Read more... )

Під парусами лежать ловці,
І дно парує під парусами
На морі штиль, і лінива синь
Полегом зелений обмилює камінь.

Бунація. - Стиха сказав старший. -
Проте виходьте. Буде левант.
Як двадцять п'ять лебединих ший,
Випливає двадцять п'ять шаланд.

( Read more... )